В освітньому процесі існує постійний діалог між учителями та батьками щодо успішності дитини, проблем тощо. Він також має містити й розмови про онлайн-безпеку. Разом ви зможете покращити безпеку дітей в інтернеті, зменшивши ризики як у шкільному, так і в домашньому середовищі.
Постають такі питання: як говорити з батьками, коли говорити та основне — про що говорити? У цій публікації все з'ясуємо.
Як і коли говорити з батьками?
Базова порада для батьків — бути проактивними та цікавитися в учителів, яку політику приватності дитини, навчання правил з онлайн-безпеки вони використовують. Якщо батьки самі запитують і прагнуть поговорити про онлайн-безпеку, то поясність, що ви:
- використовуєте особисту інформацію лише в освітніх цілях;
- ваша школа й постачальники освітніх технологій мають відповідну політику щодо безпеки даних, включаючи політику щодо того, як вони зберігають та знищують дані учнів;
- використовуєте перевірені програми для навчання та ознайомили учнів з політикою їх використання;
- використовуєте для комунікації офіційну пошту або ж для неформальної комунікації — месенджери з наскрізним шифруванням.
Це основа для вашої розмови. Але якщо батьки не цікавляться такою темою, то тримайте поради, як почати розмову та пояснити пункти, згадані вище.
- Виберіть правильну комбінацію каналів, щоб комунікувати з батьками (наприклад, ваш шкільний інформаційний бюлетень, вебсайт, застосунок, канали соціальних мереж та/або батьківські збори).
- Робіть офіційні повідомлення для всіх батьків про те, як сформована система онлайн-безпеки в школі та про те, що батькам варто про це знати. Частота повідомлень може збігатися з ключовими датами (наприклад, початок року, кінець року, День безпечного інтернету або батьківські збори). Важливо підтримувати залученість аудиторії за допомогою регулярних цільових та актуальних повідомлень.
- Донесіть до батьків думку про те, що вони можуть поговорити з вами та запитати поради, якщо в них виникають труднощі з організацією дистанційного навчання, використанням необхідних програм або дитина піддається в школі таким ризикам, як кібербулінг.
- Якщо стаються інциденти, пов'язані з безпекою дітей в інтернеті, то ви можете поділитися повідомленнями з батьками/опікунами з урахуванням інтересів учнів, що брали участь в інциденті, переконавшись, що їхня особа буде анонімною. Це допоможе на практиці зрозуміти батькам важливість онлайн-безпеки та більше залучить їх у процес.
Постійний діалог та довіра батьків — основа вашої комунікації. Формат і канал комунікації залежать від цього. Його ви можете обрати із запропонованих або ж будувати в зручний для вас.
Про що говорити з батьками?
Розглянемо декілька ризиків та питань, що можуть непокоїти батьків.
Батьки можуть самі порушити ці питання, якщо ж ні, то ваше завдання — прокомунікувати для них можливі ризики та надати рекомендації, як допомогти дитині уникнути проблем в онлайн-світі або розв'язати наявні.
Поговоріть з батьками про сімейні угоди, пов'язані з безпекою дітей в інтернеті.
Зразки сімейних угод, пов'язаних з безпекою в інтернеті, можна завантажити за посиланнями:
Для контролю часу онлайн
https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/530-ugoda_1.pdf
Щодо безпеки в соціальних мережах
https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/531-ugoda_2.pdf
Для контролю часу онлайн
https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/532-ugoda_3.pdf
Як зрозуміти, що дитина піддається кібербулінгу?
Дитина може не розповісти батькам, що страждає від булінгу в інтернеті, через побоювання, що це погіршить ситуацію або вона втратить доступ до своїх пристроїв.
Ознаки, на які батькам слід звернути увагу:
- пригнічення після користування інтернетом або мобільним телефоном;
- зміни особистості, замкненість у собі;
- тривожність, сум або злість;
- самотній чи засмучений вигляд;
- несподівані зміни в колах спілкування (дружби);
- погіршення шкільних результатів;
- зміни режиму сну;
- небажання відвідувати школу чи гуртки;
- погіршення фізичного здоров’я.
Що робити, якщо дитина піддається кібербулінгу?
- Поговорити з дитиною про те, що трапилося, намагаючись залишатися відкритими та не засуджувати. Запитати про її відчуття і переконатися, що її почуто.
- Зібрати докази, наприклад, скріншоти, про залякування на випадок, якщо вам знадобиться повідомити про це пізніше.
- Порадьте дитині не відповідати на повідомлення про залякування та допоможіть їй заблокувати або видалити з друзів людину, яка надсилає їх.
- Повідомте про інцидент службу підтримки — багато соціальних мереж, ігор, програм і вебсайтів дозволяють повідомляти про образливий вміст і вимагати його видалення.
Як батьки можуть захистити свою дитину від онлайн-порнографії?
- Встановити певні «домашні правила» — обговоріть з усіма братами і сестрами, де і коли можна використовувати цифрові пристрої.
- Залишайтеся залученими — регулярні та відкриті розмови з дитиною про те, як вона проводить час онлайн, допоможуть зміцнити довіру.
- Використовуйте доступні технології — скористайтеся перевагами батьківського контролю, доступного на пристроях, і переконайтеся, що в браузерах увімкнено режим безпечного пошуку.
- Подумайте про те, щоб порушити тему порнографії самостійно, — експерти з батьківства рекомендують починати таку розмову рано (приблизно до 9 років), щоб захистити дитину від потенційних наслідків випадкового зіткнення з цим. Кожна ситуація індивідуальна, тому вам вирішувати, коли поговорити про це з дитиною.
Що робити, якщо дитина знайшла порнографію в інтернеті?
- Зберігайте спокій — подякуйте дитині за те, що їй вистачило сміливості розповісти вам про це, і запевніть, що ви розв’яжете цю проблему разом.
- Послухайте, оцініть ситуацію, зробіть паузу — запитайте, як дитина це знайшла, де це трапилося, хто (якщо хтось) їй це порадив чи надіслав і що вона відчувала, коли побачила. Утримайтеся від бажання прочитати їй лекцію.
- Поговоріть про важливість згоди та поваги в стосунках — потрібен дозвіл, перш ніж торкатися, обіймати й цілувати іншу людину.
Як захистити дитину від надсилання оголених фото й секстингу?
- Починайте говорити рано й часто про ризик надсилання оголених зображень, який може виникнути незалежно від віку дитини. Ставте питання дитині, використовуючи приклади з реального життя, а також звертайте увагу на те, що подібні речі псують чиєсь приватне життя, наприклад: «Чи правильно, на твою думку, ділитися подібними фотографіями після завершення стосунків?».
- Навчайте згоди та поваги в стосунках — батьки мають допомогти дитині засвоїти це.
- Зрозумійте вплив обміну інтимними зображеннями інших, а також те, що, роблячи подібні речі, діти підривають чиюсь довіру.
- Зміцнюйте їхню упевненість і спроможність сказати «ні» — батьки мають давати дитині зрозуміти, що вона не повинна піддаватися тиску однолітків або надсилати інтимні фото лише тому, що це роблять інші.
- Говоріть про ризики — поясніть, що може піти не так та які юридичні наслідки цього. Варто нагадувати дітям, що щойно зображення буде опубліковане, його вже неможливо повернути чи контролювати його поширення.
Пам’ятайте, що поведінка дитини під час уроків з гаджетами, інтернетом, соцмережами або під час дистанційного навчання формується під впливом того, як батьки виховують її цифрову культуру та цифрові навички вдома. Підтримуйте діалог, підвищуйте свої навички та мотивуйте батьків більше долучатися до розвитку в дітей цифрового інтелекту.
